|
Вірус гепатиту С - РНК-вмісний вірус, що уражає як печінку, так й інші внутрішні органи та тканини лімфоїдного та нелімфоїдного походження (кістковий мозок, щитоподібну залозу тощо).
Здатний розмножуватись в клітинах крові та викликати кріоглобулінемію, хворобу Шегрена і В-клітинні лімфопроліферативні захворювання. Характеризується високою мутаційною активністю, що забезпечує вірусу захист від впливу механізмів імунної системи людини.
Основний шлях передачі - через кров, рідше при статевому контакті та від матері до дитини під час пологів. Гострий вірусний гепатит проходить переважно без симптомів, через що часто залишається невиявленим.
Лише близько 15% інфікованих відчувають симптоми:
- Нудота.
- Ломота в тілі.
- Відсутність апетиту.
- Втрата ваги.
В більшості інфікованих розвивається хронічна форма. Вона характеризується підвищенням печінкових ферментів та незначним проявом симптомів. У частини хворих захворювання викликає цироз печінки, що загрожує розвитком печінкової недостатності та гепатоцелюлярної карциноми.
Гепатит С anti HСV total (антитіла сумарні)-якісний - тест використовується при скринінговій діагностиці захварювання на гепатит С.
Anti-HCV - специфічні імуноглобуліни класів IgM та IgG до білків вірусу гепатиту С, що свідчать про можливе інфікування або раніше перенесену інфекцію.
Після перенесеної інфекції специфічні імуноглобуліни циркулюють в крові 8-10 років з поступовим зниженням концентрації або зберігаються довічно в дуже низьких титрах. Вони не захищають від вірусної інфекції і не знижують ризику повторного зараження і розвитку захворювання.
|
