Опис
Білірубіном називають жовчний пігмент - речовина, яка утворюється при розпаді гемоглобіну, міоглобіну і цитохромів в ретикулоендотеліальній системі селезінки і печінки.
Для діагностичних цілей білірубін поділяють на дві фракції: прямий (зв'язаний або кон'югований) і непрямий (вільний або незв'язаний).
У гепатоцитах (клітинах печінки) білірубін ферментативно пов'язаний із залишками глюкуронової кислоти. Ця форма називається прямою або зв'язаною.
Білірубін, який не пов'язаний з глюкороновою кислотою, зв'язується з альбуміном і називається вільний або непрямий. Непрямий білірубін розраховується як різниця між загальним і прямим білірубіном.
Вимірювання сироваткового білірубіну широко використовується для діагностики захворювань печінки, гемолітичної анемії, оцінки ступеня тяжкості різних жовтяниць.
Білірубін прямий (зв'язаний, кон'югований) - це нетоксична, водорозчинна фракція загального білірубіну, що утворюється в печінці при розпаді гемоглобіну, міоглобіну і цитохромів, зв'язана з глюкуроновою кислотою.
Концентрація прямого білірубіну збільшується в сироватці крові при різних захворюваннях печінки, що супроводжуються ураженнями її паренхіми: при вірусних гепатитах, гострих токсичних гепатитах, патології жовчовивідних шляхів (холециститі, холангіті, обтурації жовчних проток), пухлинах.
Наростання вмісту прямого білірубіну відбувається при печінкових (паренхіматозних) жовтяницях. Причиною такого підвищення є запальний процес/набряк в печінці, внаслідок чого підвищується тиск у жовчних протоках і частина жовчі потрапляє в кров. Збільшення прямого білірубіну можливе також при підпечінковій (обтураційній) жовтяниці через порушення відтоку жовчі і попадання її в кров.
Оскільки жовч при обтурації загальної жовчної протоки не потрапляє в кишечник, то кал стає ахолічний (знебарвлюється), а в сечі з'являється прямий білірубін, оскільки зв'язаний (прямий) білірубін проникає через нирковий фільтр. Непрямий білірубін, не здатний проникати через нирковий фільтр.
Білірубін непрямий (вільний, незв'язаний) - токсична фракція загального білірубіну, що утворюється в селезінці. При збільшеній концентрації в крові, проникає в клітини, порушує внутрішньоклітинний обмін речовин. Може викликати ураження нервової системи.
Вміст непрямого білірубіну збільшується при гемолітичній анемії (гемолізі еритроцитів), при жовтяниці новонароджених, хворобі Жильбера (доброякісна гіпербілірубінемія).
Збільшення вмісту непрямого білірубіну у крові відзначається при таких захворюваннях і станах:
Обтурація внутрішньопечінкових і позапечінкових жовчних проток: холецистит, холангіт, пухлина голівки підшлункової залози, біліарний цироз первинний і вторинний.
Пошкодження печінкових клітин, особливо в пізньому періоді хвороби - при гепатиті (вірусні гепатити, включаючи і ураження при цитомегаловірусній інфекції та інфекції, викликаній вірусом Епштейн-Барр), токсичне ураження печінки (медикаментозний гепатит).
Пухлини печінки та метастази.
Холестаз (препарати, що викликають холестаз).
Жирова дистрофія.
Синдром Дабіна-Джонсона (гіпербілірубінемія, обумовлена порушенням переносу прямого білірубіну з печінкових клітин в жовч).
Синдром Ротора (одночасне порушення процесів глюкоронування в гепатоциті та транспорту прямого білірубіну через клітинну мембрану).
Забір аналізів вдома:
Замовити
