|
Вірусний гепатит В (ВГВ) - інфекційне захворювання печінки, що викликається ДНК-вмісним вірусом гепатиту В (HBV).
Найпоширенішими шляхами передачі вірусу є контакт із кров'ю інфікованої людини, статевий шлях, а також медичне втручання.
Вірус гепатиту В є надзвичайно стійкий та може залишатись активним поза межами організму людини щонайменше 7 днів.
Інкубаційний період захворювання - від 4 тижнів до 6 місяців. ВГВ може проходити як у легкій формі кілька тижнів, так і у формі багаторічної хронічної інфекції.
Поверхневий антиген вірусу гепатиту В - HbsAg - з'являється в крові дуже рано, ще в інкубаційному періоді, поки всі лабораторні показники функції печінки залишаються в нормі і клінічні прояви у вигляді жовтяниці відсутні.
Вірус визначається в крові при гострому гепатиті протягом п'яти-шести місяців, він зникає останнім з кровотоку в разі одужання пацієнта. Збереження HBsAg в крові після 6 місяців з моменту зараження, вказує на перехід гострої форми гепатиту В у хронічну. HBsAg - головний, «ранній» маркер інфекції.
Визначення рівня HBsAg проводять для:
- Виявлення зараження гепатитом В, підтвердження гострого або хронічного гепатиту В, а також носійства, для оцінки ефективності його лікування.
- Також визначення рівня HBsAg проводять перед вакцинацією проти гепатиту В і для оцінки ефективності виконаної вакцинації.
Для підтвердження діагнозу «гепатит В» необхідна комплексна оцінка його серологічних маркерів (антитіл до певних антигенів вірусу), лабораторних показників, що відображають порушення функції печінки, і клінічної картини.
|
