Оперізуючий лишай – це інфекційне захворювання, що характеризується появою пухирцевих висипань на шкірі однієї ділянки тіла, які з’являються з одного боку і не виходять за серединну лінію тіла. Звідси і назва захворювання.
Причини виникнення оперізуючого лишаю, фактори ризику захворювання
Оперізуючий лишай (лат. Herpes zoster) викликає VZV (varicella zoster virus) – вірус вітряної віспи. Причиною обох захворювань є той самий вірус, тобто заражена ним людина спочатку хворіла вітряною віспою. Після захворювання віспою вірус залишається в організмі хворого в неактивному стані протягом багатьох років. При зниженні імунітету вірус VZV може знову розмножуватися і викликати оперізуючий лишай.
Слід зауважити, що вірус, який є причиною вітряної віспи та оперізуючого лишаю, не викликає мавпячу віспу.
Причин зниження імунітету, що призводять до розвитку оперізуючого лишаю, може бути кілька.
Однією з них є вік, тобто ризик розвитку захворювання зростає після досягнення людиною віку 50 років.
ВАЖЛИВО: у будь-якої людини, яка хворіла на вітряну віспу, може розвинутися оперізуючий лишай.
Iншою причиною зниження імунітету є його значне ослаблення при ВІЛ-інфекції та злоякісних новоутвореннях (зокрема, лейкозі та лімфомі).
Прийом імунодепресантів (наприклад, глюкокортикостероїдів) або лікування раку за допомогою хіміо- та променевої терапії є також причиною імуносупресії.
Симптоми оперізуючого лишаю і перебіг захворювання
Характерним симптомом оперізуючого лишаю є висипання на шкірі у вигляді везикул. Однак хвороба може розпочатися ще до настання змін на шкірі загальними симптомами: слабкістю, головним болем, світлобоязню.
Зміни на шкірі розпочинаються поколюванням, свербіжем, печінням або болями. Симптоми оперізуючого лишаю можуть бути різними за ступенем тяжкості: від незначного дискомфорту до дуже виразних.
Оскільки симптоми часто виникають на шкірі у ділянці грудей, то жінки порівнюють його з дискомфортом, який викликає носіння бюстгальтера, а чоловіки – з одяганням футболки. Сенсорні симптоми оперізуючого лишаю до висипань на шкірі можуть проявлятися протягом кількох днів або кількох тижнів та зберігатися протягом усього захворювання.
Наступною стадією розвитку оперізуючого лишаю є ураження шкіри у вигляді серозних пухирців, зазвичай розташованих по лінії міжреберних нервів. Іншим досить поширеним місцем локалізації оперізуючого лишаю є ураження по лінії зорового нерва (першої гілки трійчастого нерва), а також ураження вуха.
Класичні симптоми оперізуючого лишаю, зокрема ураження шкіри, проходять різні стадії. Спочатку вони проявляються у вигляді червоних плям і папул, які розвиваються у серозні везикули, а потім утворюються пустули й кірки.
Висипання на шкірі тривають 2–4 тижні, які можуть залишити незворотні сліди у вигляді шрамів і порушеної пігментації.
Пацієнт зазвичай хворіє на оперізуючий лишай один раз у житті, хоча трапляються випадки, коли люди з ослабленим імунітетом мають два або більше епізодів цього захворювання.
Оперізуючий лишай: незвичайні форми
Класичною локалізацією оперізуючого лишаю є ураження на шкірі грудей, однак у десяти або більше відсотків пацієнтів трапляються нетипові локалізації.
- Очний оперізуючий лишай
Очний оперізуючий лишай становить близько 10–25% усіх випадків цього захворювання. Ураження найчастіше виникають по лінії очної гілки трійчастого нерва і проявляються висипаннями навколо очниці (шкіри чола та повік). Ускладненнями цієї форми захворювання є запалення очей, порушення та втрата зору.
- Вушний оперізуючий лишай
Ураження шкіри – у вушній раковині, зовнішньому слуховому проході та барабанній перетинці. Зазвичай вони супроводжуються сильним болем та шумом у вухах, запамороченням, нудотою, блюванням, можливим розвитком втрати слуху. Іноді також спостерігається параліч лицьового нерва, тобто виникнення синдрому Рамзі-Ханта.
- Дифузний оперізуючий лишай
Дифузний оперізуючий лишай може виникнути у людей з різко ослабленим імунітетом. Його характерною ознакою є поява висипань на більшій ділянці шкіри, що ускладнює диференціацію дифузного оперізуючого лишаю від вітряної віспи.
Оперізуючий лишай: діагностика
Оперізуючий лишай діагностують на підставі характерних клінічних симптомів та даних анамнезу – пацієнт раніше хворів на вітряну віспу.
Серологічні тести не застосовують для діагностики активної інфекції. Виявлення специфічних антитіл IgG проводять з метою підтвердження перенесеної інфекції та наявності імунітету.
Оперізуючий лишай: це заразно?
Оперізуючий лишай менше заразний ніж вітряна віспа. Хворий заразний лише на стадії серозних шкірних пухирців, оскільки вірус VZV поширюється при безпосередньому контакті з їхньою рідиною. Короткочасний випадковий контакт з хворою людиною безпечний так само, як перебування у компанії людини, яка ще не має пухирців, але вже має струпи.
Слід пам'ятати, що від хворої на оперізуючий лишай людини можна заразитися вірусом VZV, який викликає вітряну віспу у нещепленої або нездорової людини.
Ускладнення від оперізуючого лишаю
Найчастішим ускладненням від оперізуючого лишаю є невралгія, яка виникає на місці висипань і триває кілька місяців і навіть років. Ризик розвитку цього ускладнення зростає з віком. Статистика свідчить, що постгерпетична невралгія, яка супроводжується болем, що триває щонайменше 90 днів, розвивається у 5% людей віком до 60 років, у 10% людей – віком 60–69 років і навіть у 20% людей після 80 років.
Біль після зникнення оперізуючого лишаю у пацієнта може бути інтенсивним, що може знизити повсякденну активність та якість життя, а також також призвести до депресії. Пацієнту з невралгією після перенесеного оперізуючого лишаю важко спати.
Менш поширеними ускладненнями оперізуючого лишаю є порушення зору, слуху, менінгіт і параліч черепних нервів.
Іншими ускладненнями є бактеріальні суперінфекції уражень шкіри, спричинені стафілококами або, рідше, стрептококами.
Лікування оперізуючого лишаю
Противірусне лікування
Противірусна терапія є причинним лікуванням, яке слід розпочинати протягом 48 годин після появи висипань, хоча є дослідження, які свідчать, що застосування навіть через 3 дні має переваги.
Слід підкреслити, що швидке проведення противірусного лікування рекомендовано, зокрема, людям віком від 50 років або, коли ураження розташовані поза тілом (голова, кінцівки, слизові оболонки) чи у пацієнта ослаблений імунітет.
Лікування болю
Знеболювання є значною проблемою при веденні пацієнтів, які страждають на оперізуючий лишай. На жаль, нестероїдні протизапальні засоби характеризуються низькою ефективністю, тому лікарі використовують препарати вищих ступенів анальгетичної дії.
