|
Ліпопротеїн (а) ЛП (а) - показник ранньої діагностики ризику атеросклерозу, особливо при підвищеному вмісті ЛПНЩ (ліпопротеїди низької щільності).
Ліпопротеїн (а) - являє собою з'єднання білка апопротеїна - Апо (а), що складається з 4529 амінокислот і ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), в якому присутній білковий компонент апопротеїн В (АпоВ-100). Таким чином, ЛП (а) схожий по структурі з ЛПНЩ.
Катаболізм (розпад) ЛП (а) відбувається в нирках, тоді як інші ліпопротеїди катаболізуються в печінці.
Патофізіологічна роль ліпопротеїну (а) полягає в конкурентній взаємодії з плазміногеном (плазміноген перетворюється в плазмін, який викликає протеоліз фібрину), що бере участь в лізисі кров'яного згустку.
Таким чином, ліпопротеїн (а) за рахунок пригнічення фібринолізу може збільшувати згортання крові. У зв'язку з цим, було висловлено припущення про те, що даний білок крім атерогенних властивостей може мати тромбогенні властивості.
Проте, точна роль ЛП (а) в патогенезі та прогресуванні атеросклерозу не вивчена.
Визначення ЛП (а) застосовується для ранньої діагностики ризику розвитку атеросклерозу в осіб з обтяженим сімейним анамнезом, розвитку серцево-судинної патології, а також для для вирішення питання про призначення препаратів, які знижують вміст ліпідів.
Вважається, що якщо концентрація ЛП (а) і ЛПНЩ підвищується одночасно, то це може бути прямим показанням для призначення холестерин-знижуюючих препаратів.
Незважаючи на те, що ЛП (а) схожий за структурою з ЛПНЩ, він має інший метаболізм. Його вміст визначається генетично, не залежить від дієти (на відміну від ЛПНЩ), не піддається впливу препаратів, що знижують концентрацію холестерину в сироватці крові.
Збільшення вмісту ЛП (а) відзначається при таких захворюваннях і станах:
• У пацієнтів з ранніми випадками серцево-судинних захворювань.
• Нефротичний синдром.
• Цукровий діабет першого і другого типу.
• Хворі з уремією на гемодіалізі.
• Гіпотиреоз.
• Пацієнти з інфарктом міокарда в гострій фазі.
Зменшення вмісту ЛП (а) відзначається при гіпертиреозі.
|
