Опис
Коли і з якою метою?
Для діагностики аутоімунного гепатиту, а також первинного біліарного цирозу печінки, склерозуючого холангіту, захворювань нирок.
Характеристика дослідження
Антитіла до мікросом печінки та нирок – це аутоантитіла, спрямовані проти ферментів клітин печінки (гепатоцитів) і епітелію ниркових канальців.
Автоімунний гепатит – це хронічне захворювання печінки, при якому власна імунна система атакує гепатоцити, що призводить до запалення печінки та підвищення в крові специфічних тканинних антитіл.
Відсутність антитіл не виключає діагнозу аутоімунного гепатиту, а також потребує дообстеження для виявлення інших серологічних маркерів. Вироблення антитіл LKM-1 може бути також індуковано деякими лікарськими препаратами.
Дотепер недокінця зрозуміло, чи ці антитіла є безпосередньою причиною захворювань або виробляються вдруге у відповідь на пошкодження гепатоцитів.
Виявлення анти-LKM більш характерне для аутоімунного гепатиту, а виявлення антитіл до мітохондрії (AMA) – для первинного біліарного цирозу.
Діагноз «аутоімунний гепатит» ставлять після виключення інших найчастіших причин гепатиту (вірусний гепатит, токсичне пошкодження печінки, вроджені хвороби метаболізму). Тому, дослідження анти-LKM проводять одночасно з лабораторною діагностикою гепатитів, дослідженням функції печінки та деяких специфічних показників (міді, альфа-1-антитрипсину).
Рівень анти-LKM знижується при досягненні контролю за хворобою, і аналіз може стати негативним. Тому, доцільно проводити повторні дослідження анти-LKM з метою оцінки активності захворювання.
Аутоімунний гепатит часто поєднується з іншими аутоімунними захворюваннями, як-от: гемолітична й перніціозна анемія та ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура. Тому, при позитивному результаті дослідження та підтвердження діагнозу «аутоімунний гепатит» проводять додаткові дослідження для виключення супутніх захворювань.
Навіщо використовувати дослідження?
- Для диференціальної діагностики аутоімунних захворювань печінки (аутоімунного гепатиту, первинного біліарного цирозу, первинного склерозуючого холангіту).
- Для діагностики аутоімунного гепатиту 2-го типу та контролю його лікування.
- Для визначення тактики ведення пацієнтів з гепатитом С.
Коли призначають дослідження?
- При симптомах гострого гепатиту: лихоманка, жовтяниця, біль у правому підребер'ї.
- При симптомах хронічного гепатиту: слабкості, анорексії, артралгії, міалгії, діареї, відчутті дискомфорту в ділянці живота, помірному свербежі шкірних покривів, втраті ваги.
- До призначення препарату альфа-інтерферон пацієнтам з гепатитом С (скринінг anti-LKM-1 антитіл рекомендовано до початку лікування пацієнтів з гепатитом С і при виявленні – моніторинг, оскільки у деяких випадках інтерферон-альфа може демаскувати або провокувати аутоімунні процеси у печінці).
Інтерпретація результатів:
- менше, ніж 20 – негативний.
- 20-24,9 – сумнівний.
- більше, ніж 25 – позитивний.
Підвищений результат (у пацієнта з іншими ознаками ураження печінки):
- аутоімунний гепатит 2-го типу;
- вірусний гепатит С та D;
- синдром аутоімунної поліендокринопатії – кандидоз-ектодермальної дистрофії.
Що може впливати на результат?
Наявність у крові антинуклеарних антитіл перешкоджає проведенню аналізу.
Важливі зауваження
Відсутність анти-LKM не відкидає наявності аутоімунного гепатиту.
