|
Мікроорганізм Ureaplasma urealyticum викликає запальні захворювання органів сечостатевої системи людини. Уреаплазми часто виявляють у жінок хворих на вагініт, цистит.
Проникнення збудника у верхні відділи статевої системи може призвести до порушення репродуктивних функцій. У чоловіків U.urealyticum є причинною негонококового уретриту та простатиту (до 50% випадків).
Доведена роль уреаплазм у розвитку більшості випадків сечокам’яної хвороби. Нерідко призводить до постпологового сепсису жінок. Для діагностики уреаплазмозу застосовують серологічні методи виявлення специфічних до антитіл.
Визначення антитіл в імуноферментному аналізі (ІФА) є особливо актуальним при хронічному уреаплазмозі, а також при висхідній уреаплазменій інфекції.
ІФА – малоінвазивний метод дослідження, який дозволяє проводити комплексну діагностику урогенітальних захворювань.
Антитіла класу IgG присутні в крові в найбільшій кількості (в порівнянні з іншими типами імуноглобулінів).
Як правило, при зараженні вони з'являються не найпершими (пізніше, ніж IgM), зате їх рівень залишається високим довгий час (місяці і навіть роки).
Антитіла IgG забезпечують вторинну імунну відповідь (який і називають імунітетом).
Якщо людина, яка вже одного разу перехворів на цю хворобу, заразиться ще раз, то IgG з'являться швидше і в більшій кількості, ніж раніше. Слід зазначити, що при уреаплазмозі діагностичне значення виявлення антитіл незначне.
Найбільшого поширення визначення антитіл IgG і IgA отримало при діагностуванні хронічних форм захворювання і при поширенні інфекції на увесь організм (генералізована форма). При цьому аналіз повторюють кілька разів з проміжком в часі 2-3 тижні.
|
