Паратгормон

Паратгормон - гормон паращитовидних залоз.

Функції паратгормону в організмі людини:

• Регулює обмін кальцію та фосфору в організмі, впливає на кісткову тканину, нирки і ШКТ. Діючи на ці тканини, гормон підвищує концентрацію Са2+ та знижує вміст неорганічних фосфатів у крові.
• Збільшує в нирках канальцеву реабсорбцію кальцію і магнію та різко гальмує реабсорбцію фосфатів, посилюючи їх екскрецію із сечею; крім того, він підвищує екскрецію іонів калію, натрію та гідрокарбонатів.
• Вплив паратгормону на кісткову тканину проявляється у підвищенні вивільнення з кісткового матриксу іонів кальцію, фосфатів, протеогліканів, а також гідроксипроліну - найважливішого компоненту колагену кісткового матриксу.
• У кишечнику паратгормон посилює транспорт через слизову оболонку та надходження у кров Са2+ і фосфатів.

Цей ефект пов’язаний з утворенням активної форми вітаміну D.

При дефіциті паратгормону (гіпопаратиреозі) знижується рівень Са2+ у крові, що зумовлює:

• Підвищену збудливість нервової системи м’язів.
• Підвищення вмісту фосфатів у крові.

Гіперпаратиреоз (підвищений рівень паратгормону у крові) викликає:

• Підвищення рівня кальцію у крові.
• Збідніння кісткової тканини на кальцій.
• Зменшення вмісту фосфатів.
• Нейром’язова збудливість знижується, що спричиняє глибокі розлади функцій нервової системи - психози