Прояви зараження ВПЛ у чоловіків

Інфекція вірусу папіломи людини є найпоширенішою інфекцією, що передається статевим шляхом під час статевого акту (вагінального, анального або орального). Презервативи значно знижують ризик зараження, але не захищають від нього на 100%, оскільки вірус може перебувати поза зоною захисту. На жаль, не менш небезпечним може бути прямий контакт з виділеннями носія (слиною) або шкірою (промежина, пах, задній прохід).

ВПЛ уражає клітини епідермісу – багатошарового епітелію, який є поверхневим, зовнішнім шаром шкіри. Він атакує базальні клітини (циліндричні клітини, розташовані в один ряд), де постійно відбувається поділ клітин, завдяки чому епідерміс може відновлюватися. Тому, якщо реплікація (розмноження) вірусу низька, інфекція минає само собою. Однак, коли інфіковані клітини дозрівають і диференціюються, реплікація збільшується, а інфіковані клітини трансформуються та спричиняють вірусоподібні ураження. Розмноженню ВПЛ сприяє ослаблений імунітет.

ВПЛ найчастіше уражає чоловіків віком від 18 до 39 років, хоча це явище можливе у будь-якого сексуально активного чоловіка. Наслідки інфекції також можуть виникати протягом усього життя. Так, рак статевого члена зазвичай трапляється у чоловіків віком понад 60 років.

Статистика свідчить, що близько 80% населення (чоловіки та жінки) хоча б раз у житті інфікувалися ВПЛ.

Зараження ВПЛ можливе також через гігієнічну недбалість, наприклад, при спільному користуванні рушником.

Гострокінцеві кондиломи: причини, симптоми, діагностика, лікування

Генітальні (інтимні) бородавки є одними з найпоширеніших захворювань, які передаються статевим шляхом. Вони спричинені інфікуванням неонкогенними типами ВПЛ – 6 і 11. Це означає, що бородавки – це ураження, які не переродяться у рак, хоча, коли вони численні та значних розмірів, можуть спричиняти проблеми, пов’язані зі статевим актом (пацієнти відмовляються від статевого життя), й порушувати психічне здоров’я (зниження самооцінки, проблеми з фертильністю).

Діагностика генітальних бородавок не потребує лабораторних досліджень, хоча можна взяти мазок з голівки статевого члена, щоб підтвердити, що інфекція викликана лише неонкогенними вірусами. Можлива ситуація, коли джерелом проблеми є змішана інфекція.

Інкубаційний період захворювання, тобто час від зараження до появи характерних клінічних симптомів, варіюється і триває від кількох днів до кількох місяців. У чоловіків генітальні бородавки найчастіше локалізуються на статевому члені (на внутрішньому шарі крайньої плоті, на краю головки або поблизу вуздечки), рідше поблизу уретри або заднього проходу.

Вони мають вигляд характерних папульозних, часто численних висипань та можуть зникати само собою, але мають тенденцію до рецидивів. Зазвичай кондиломи не викликають жодих симптомів, та іноді хворий відчуває свербіж. Діагностика генітальних бородавок грунтується на характерній клінічній картині. Пацієнти з такими ураженнями повинні пройти обстеження на інші захворювання, що передаються статевим шляхом (ВІЛ, сифіліс, хламідіоз, гонорея, гепатити В і С).

Лікування бородавок не є наслідком прийому ліків проти інфекції ВПЛ. Людям з невеликими ураженнями призначають фармакологічне лікування, а великі та обширні ураження видаляють інвазивним шляхом (кюретаж, висічення, кріохірургія, лазерна терапія).

Рак статевого члена

Типовий пацієнт з пухлинним ураженням статевого члена – віком понад 60 років, однак хвороба може розвинутися і у молодих людей.

Одним із основних факторів ризику, що сприяють утворенню раку статевого члена, є недотримання особистої гігієни. У культурах країн, де практикують чоловіче обрізання, рак статевого члена діагностується рідше, оскільки видалення крайньої плоті полегшує дотримання правил особистої гігієни.

Розвитку захворювання також сприяє ВПЛ – високоонкогенний тип 16. Інші наявні фактори: ВІЛ-інфекції, висока сексуальна активність, фімоз (патологічне звуження отвору крайньої плоті) і хронічне запалення.

Першим симптомом раку статевого члена, який найчастіше помічає пацієнт, є плоске, іноді виразкове ураження, розташоване на крайній плоті або на голівці статевого члена. Спочатку воно виглядає як пляма, яка з плином часу росте та стає більш помітною. При будь-яких симптомах, які турбують, необхідно проконсультуватися з лікарем. Найчастіше ці зміни не є патологічними, але бути обережними варто.

При раку статевого члена також уражаються лімфовузли в паху, а збільшення цих вузлів є приводом для звернення пацієнта до лікаря.

Діагностику раку статевого члена починають з опитування пацієнта й медичного огляду. Постановка діагнозу відбувається за результатами біопсії. Окрім того, лікар для оцінки наявності метастазів може призначити УЗД черевної порожнини, рентген грудної клітки або ж комп’ютерну чи магнітно-резонансну томографію.

Рано виявлений рак статевого члена, при якому немає метастазів, має сприятливий прогноз, а методи лікування щадять орган (це можуть бути кріотерапія, лазеротерапія, брахітерапія або видалення лише голівки). При запущених станах хвороби лікування часто радикальне і полягає у частковій або повній ампутації статевого члена (пенектомія).

Діагностика вірусу папіломи людини у чоловіків

Виявити ВПЛ у чоловіків можна після взяття мазка з уражених місць на статевому члені або з уретри. Матеріал забирають з голівки статевого члена (по можливості з патологічно змінених місць, оскільки інфекція у чоловіків часто протікає безсимптомно) спеціальним зондом, потираючи місце ураження кілька разів спіральними рухами.

Якщо обстеження проводять з профілактичною метою і відсутністю видимого ураження, матеріал необхідно взяти з борозни навколо статевого члена по усій його довжині. Можна також взяти мазок з уретри зондом, який вставляють приблизно на 1 см в уретру, утримуючи протягом 5–10 секунд та обертаючи кілька разів.

У разі дослідження на ВПЛ важливо підготувати пацієнта до дослідження. За 48 годин до забирання мазка пацієнту не можна приймати жодних ліків, зокрема у вигляді мазей. За 24 години до забору слід утриматися від статевих контактів та обмежити гігієнічні процедури з догляду за статевими органами.

Визначення ДНК та визначення генотипу ВПЛ

Профілактика інфекцій ВПЛ – вакцинація проти ВПЛ у хлопчиків.

Вірус папіломи людини є збудником серйозних онкологічних захворювань як у жінок, так і у чоловіків. Рак шийки матки завдяки наявній програмі скринінгу можна виявити раніше. Водночас інші види раку (глотки, пеніса, заднього проходу), пов’язані з ВПЛ, не мають програм раннього виявлення, тому важливим елементом профілактики сьогодні є щеплення проти ВПЛ.

Papillomaviridae Папіломавіруси Генотипування ПЛР (14 типів, якісний)

  За матеріалами ALABlaboratoria