Стрес – друг чи ворог? Чи можна це дослідити?
Стрес – постійне явище, яке важко уникнути, хоча часто ми мріємо про «життя без стресу». Та потрібно навчитися справлятися зі стресом і зрозуміти, як з ним жити.
Що таке стрес?
Слово «стрес» з англійської «stress» буквально означає стрес. Це поняття з'явилося у науковій літературі у 1956 р. і отримало багато наукових пояснень у сфері медицини і психології, як і своє визначення, яке розвивалося роками під впливом досліджень.
Що таке стрес? Це відповідь (реакція) організму на подразники, які порушують його гомеостаз (рівновагу).
Біологічна реакція організму на стрес
У відповідь на подразник – стресор – в організмі людини відбувається низка змін: він мобілізується для боротьби зі загрозою або для втечі (реакція боротьби або втечі), активує симпатичну нервову систему, виробляючи адреналін і норадреналін. Через це підвищується артеріальний тиск, пришвидшується пульс і дихання, активується потовиділення, гальмуються процеси травлення, збільшується кровопостачання до м'язів, серця і мозку. Тобто, організм готовий до миттєвої реакції, яка відбувається через кілька хвилин після того, як спрацьовує стресор.
Від кількох хвилин до кількох годин після «запуску» стресора активується інший механізм реакції на стрес – гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь.
Гіпоталамус виділяє гормон кортиколіберин, який стимулює гіпофіз до секреції АКТГ (адренокортикотропний гормон), який, впливаючи на кору наднирникових залоз, стимулює секрецію глюкокортикоїдів, зокрема кортизолу.
Кортизол у стресовій ситуації та для чого його у більшій кількості?
Кортизол – це гормон, який відіграє дуже важливу роль у регуляції вуглеводного обміну шляхом збільшення виробництва глюкози, зменшення її зберігання та вироблення інсуліну. Усе це призводить до підвищення рівня глюкози в крові, необхідного для правильного функціонування нервової системи та мозку (глюкоза є основним джерелом енергії, універсальним паливом для нервових клітин). Кортизол вважається лабораторним показником стресу.
Якими можуть бути наслідки стресу? Чи будь-який стрес небезпечний?
Відповідь на запитання про наслідки стресу зображено на графіку кривої стресу. Як бачимо, певні подразники викликають у нашому організмі так званий еустрес, який мобілізує до дії. Спочатку ми спостерігаємо легку стимуляцію, організм «навчається» і без особливих проблем справляється зі стресом. Це означає, що стрес не дуже сильний або не тривалий. Організм повертається до початкового стану, і стрес не викликає негативних наслідків.
Якщо, навпаки, стресор продовжує діяти, ресурси нашого організму починають вичерпуватися, спрацьовує сигнал тривоги. Тоді ми повинні дати своєму організму відпочити або прийняти інше рішення, яке допомагає зняти стрес. Якщо цього не робити, тоді організм переходить поріг толерантності і адаптується до такого стану.
Адаптація – це постійне виділення адреналіну і кортизолу, які допомагають організму функціонувати в умовах стресу. На жаль, короткочасний ефект цих гормонів є корисним і мобілізує нас діяти (наприклад, стимуляція, підвищення артеріального тиску, підвищення рівня глюкози як речовини, що забезпечує мозок енергією) та їхня довгострокова секреція починає негативно впливати на наше здоров'я: розвивається артеріальна гіпертензія, непереносимість глюкози і цукровий діабет, слабшає імунітет. Додатковим ефектом кортизолу є підвищення апетиту, накопичення жирової тканини та розвиток абдомінального ожиріння. Це момент, коли простого розслаблення може бути недостатньо, і організм не в змозі впоратися з ефектом снігової кулі самостійно. Саме тоді необхідно звернутися до фахівця (психолога чи психіатра) і зробити лабораторні дослідження крові, які допоможуть у діагностиці та лікуванні супутніх соматичних захворювань.
Які лабораторні дослідження потрібно зробити у стані хронічного стресу?
Одне з рекомендованих досліджень – кортизол (гормон стресу), який, як зазначалось вище, є маркером стресу. Але, враховуючи те, що стрес негативно впливає на серцево-судинну систему та імунітет, слід провести низку тестів, щоб визначити стан тих параметрів здоров’я, які можуть погіршитися під впливом хронічного стресу або стати на заваді у боротьбі зі стресом.
Пакет «Вплив стресу на організм» призначений для пацієнтів, які хочуть перевірити рівень показників крові, що можуть бути порушені у стані хронічного стресу.
Тестом, який дає змогу діагностувати хронічний стрес, є дослідження довжини теломерів, тобто нашого біологічного віку. Однією з причин вкорочення теломерів і, відповідно, біологічного віку є хронічний стрес. Тому таке обстеження може бути вдалим доповненням до пакета.
Як боротися зі стресом?
Уміння справлятися зі стресом дуже необхідне сучасній людині. Загальнодоступні методи управління стресом, наприклад, медитація, уважність, фізична активність, прогулянки, хобі, дихальні техніки є чудовим інструментом, який часто недооцінюють. Натомість ми, швидше за все, потягнемося до дієтичних добавок, які або не допомагають взагалі, або допомагають на короткий термін. Та вищевказані прийоми слід використовувати у період початкової фази кривої напруги, тобто в еустресі, або, коли організм тільки трохи перевищує поріг переносимості. Однак, якщо ми самі ледь справляємося зі стресом або перестаємо з ним боротися, варто звернутися до психолога чи психіатра. Що швидше ми це зробимо, то краще як для нашого психічного, так і для фізичного здоров’я.
Стресові ситуації, які можуть бути дуже небезпечними для здоров'я
Вплив стресу на організм людини – індивідуальний. Те, що є стресом для однієї людини, то для іншої може не бути стресом. Тому, щоб фахівцям і пацієнтам було легше оцінювати стресори у житті людини, у 1967 р. створено шкалу оцінки соціальної адаптації (SRRS) – простий дослідницький інструмент для оцінки стресорів (стресових ситуацій). Дослідження свідчать, що накопичення великої кількості одиниць стресу протягом року або двох пов’язане з більшим ризиком соматичних захворювань і проблем з психічним здоров’ям.
Деякі стресори (стресові ситуації) за шкалою стресу Холмса
За матеріалами alablaboratoria
Пишіть нам у чат на сайті
