Захворювання, пов’язані з алергією у дітей, зокрема немовлят, є одними з найпоширеніших хронічних дитячих захворювань у Європі.
За даними Європейської академії алергології та клінічної імунології, від 4 до 6% дітей мають харчову алергію, від 8 до 10% – астму і від 15 до 25% – алергічний риніт.
Дослідження Епідеміології алергічних захворювань у Польщі (ECAP) свідчать, що у дитинстві, зокрема ранньому, домінують харчові алергени, які є причиною симптомів шлунково-кишкового тракту й шкіри. Водночас у старшому віці проблемою є інгаляційні алергени, які відповідають за алергічний риніт й астму.
За статистикою, харчова алергія трапляється близько у 13% дітей віком 6–7 років та 11% дітей віком 13–14 років, атопічний дерматит – близько у 9% дітей обох вікових груп. На алергічний риніт хворіють 24% дітей у віці 6–7 років і 30% дітей у віці 13–14 років, на астму – 11% дітей обох вікових груп.
Експерти прогнозують, що дитяча алергія стане більш поширеною через генетичну схильність і фактори навколишнього середовища. Відомо, що схильність до алергії є спадковою, тому діти, у родині яких є алергіки або алергічні проблеми (астма, екзема та сінна лихоманка) частіше схильні до алергії.
Однак є низка факторів, які послаблюють імунну систему і є частішою причиною алергії.Серед них: надмірна гігієна, кесарів розтин, неправильний спосіб життя або надмірна антибіотикотерапія. Вони порушують склад кишкової мікрофлори, яка є запорукою нормального функціонування цілого організму.
Симптоми алергії у дітей, на які варто звернути увагу
Симптоми алергії у дітей можуть бути дуже неприємними, а при харчовій алергії – уражати травну й дихальну системи та шкіру.
До них відносять:
- блювання, діарея, кров у калі, закреп;
- висип, кропив'янка, атопічні зміни шкіри;
- нежить, хрипи або проблеми з диханням.
Цей вид алергії переважає зазвичай у дітей віком 2–3 роки. Люди похилого віку найбільше страждають від інгаляційних алергенів (пилок дерев, трав, бур’янів, шерсть тварин, цвіль або кліщі домашнього пилу).
Найпоширеніші симптоми інгаляційної алергії:
- сльозотеча, свербіж очей, кон'юнктивіт, інфекції верхніх дихальних шляхів;
- чхання, хронічний нежить, сухий кашель.
Шлунково-кишкові та шкірні симптоми поширені менше.
Інгаляційну алергію часто плутають з рецидивуючими інфекціями. Симптоми, схожі на застудні, тривають більше, ніж тиждень та з’являються щороку приблизно в один час, також можуть бути алергією. Тому будьмо пильними!
Діагностика алергії у дітей
Алергологічну діагностику, до якої відносять детальну історію хвороби дитини, сімейну історію алергії, а також фізичний огляд, зазвичай проводять у кабінеті алерголога. Для постановки остаточного діагнозу алергологи найчастіше використовують шкірні проби та аналіз крові на алергію. У дітей, зокрема віком до 3 років, аналізи крові мають певну перевагу над шкірними пробами, оскільки проведення шкірних тестів передбачає багато обмежень.
До них відносять:
- складність збору анамнезу у дитини;
- обмежена поверхня шкіри;
- значні зміни шкіри;
- тип алергії (у цьому віці домінує харчова алергія, за якої шкірні проби менш чутливі, ніж інгаляційні алергени);
- прийом антигістамінних препаратів ускладнює або навіть унеможливлює інтерпретацію результатів шкірних проб.
Однак ці обмеження не стосуються аналізів крові. Алергологічні дослідження крові полягають у заборі невеликої кількості крові та визначенні рівня антитіл IgE до конкретного алергену. Пацієнту не потрібно бути натще, а протиалергічні препарати, які він приймає, не впливають на результати тесту.
Хорошим базовим тестом для дітей з підозрою на алергію є педіатрична панель, яка містить найпоширеніші дитячі алергени – харчові та інгаляційні, а також додатково розпад молочних алергенів на окремі білки. Ця панель дасть змогу визначити джерело алергії, підтвердити IgE-залежний механізм і таким чином скерувати на подальшу діагностику.
З якого віку можна проводити діагностику алергії крові?
Для аналізу крові на алергію вікових обмежень немає. Загалом алергопроби найчастіше рекомендують проводити з 6-місячного віку дитини. Однак слід пам'ятати, що імунна система формується до підліткового віку. Отже, що менша дитина, то складнішою буде ця діагностика, а достовірність тестів – нижчою. На практиці завжди слід застосовувати індивідуальні діагностичні рішення, засновані на симптомах.
Як часто слід повторювати результати аналізів крові на алергію?
У людей з алергією тести слід повторювати в середньому кожні 12 місяців, тому що за цей час може виникнути алергія ще й на інший алерген. Варто також зазначити, що при ранній дитячій харчовій алергії на молоко або яєчний білок є велика ймовірність переростання алергії з плином часу.
Для спостереження за цим процесом можна використовувати алергологічну діагностику крові, тобто молекулярну діагностику алергії.
Для молока – у дітей з алергією на основний молочний алерген (казеїн; Bos d 8) рівень антитіл до казеїну можна контролювати кожні 1–2 роки, а зниження їхнього рівня свідчитиме про набуття толерантності до молока.
Для яєчного білка маркером розвитку толерантності є овомукоїд Gal d 1. Періодичні тести на антитіла до цього алергену (кожні 1–2 роки) та їхнє зниження є хорошим прогностичним показником, що вказує на відсутність алергії на яєчний білок.
Чи достатньо алергопроби у дітей?
У випадку алергії, зокрема харчової з атопічним дерматитом, необхідно контролювати будь-які симтоми, які може посилити атопічний дерматит.
Додаткові дослідження, які варто проводити:
Підсумовуючи вище наведене, варто відзначити, що широкий доступ до тестування на алергію є гарантією того, що немовлята й діти раннього віку з підозрою на алергічні захворювання отримають своєчасну медичну допомогу та відповідну терапію. Таким чином, ми можемо зупинити поширення алергії та запобігти розвитку подальших алергій, дефіцитів та їхніх ускладнень.
Пишіть нам у чат на сайті
