Що таке ревматизм і що варто знати про нього?

Ревматичні захворювання (які зазвичай називають ревматизмом) - це велика група хронічних захворювань, що уражають здебільшого опорно-руховий апарат і мають аутоімунне походження.

Вони прогресують і характеризуються сильними ревматичними болями, набряком і обмеженням рухливості суглобів. Нелікований ревматизм може призвести до незворотних процесів: інвалідності, мультиорганних ускладнень та навіть смерті.

Загалом ревматичні захворювання можна розділити на:

• запальні, які супроводжуються хронічним запальним процесом, наприклад, ревматоїдний артрит (РА);
• незапальні, наприклад, остеоартрит (ОА);
• ревматичні захворювання, при яких симптоми суглобів є наслідком іншого системного захворювання, наприклад, раку.

Класифікація ревматичних захворювань, запропонована Американською асоціацією ревматизму (ARA)

1. 1. Системні захворювання сполучної тканини:
      • ревматоїдний артрит (РА);
      • ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА);
      • антифосфоліпідний синдром (АФС);
      • системний червоний вовчак (СЧВ);
      • системна склеродермія;
      • поліміозит / дерматоміозит;
      • некротичний васкуліт;
      • синдром Шегрена;
      • змішане захворювання сполучної тканини.
   2. Серонегативний спондиліт / Серонегативні спондилоартропатії:
      • Анкілозуючий спондиліт (АС);
      • Реактивний артрит (синдром Рейтера);
      • Псоріатичний артрит (PsA);
      • Артрити, що супроводжують хронічні запальні захворювання кишківника.
   3. Первинний або вторинний остеоартроз.
   4. Артрит, пов'язаний з інфекцією:
      • в результаті прямої дії мікроорганізмів (бактеріальних, вірусних, паразитарних, грибкових);
      • бактеріальне реактивне запалення (напр, ревматична лихоманка), вірусне (напр, інфекція вірусного гепатиту С).
   5. Артрити, що супроводжують обмінні та ендокринні захворювання:
      • пов'язані з наявністю кристалів, наприклад подагра;
      • при захворюваннях залоз внутрішньої секреції (цукровий діабет, хвороби щитоподібної залози);
      • при імунологічних дефіцитах (дефіцит IgA або комплементу).
   6. Рак, наприклад, лейкемія.
   7. Нейроваскулярні розлади (суглобів, хвороба Шарко або феномен Рейно).
   8. Захворювання кісток і хрящів, зокрема також остеопороз або хвороба Педжета.
   9. Позасуглобові зміни, наприклад, тендиніт.
   10. Зміни у суглобах та інші синдроми.

Ревматичні захворювання у цифрах

Понад 120 мільйонів людей у ​​Європі страждають від ревматичних захворювань, які супроводжуються болями у суглобах, труднощами пересування, зниженням працездатності та часто зі значним зниженням якості життя.

Європейська ревматологічна асоціація (EULAR) встановила час - 6 тижнів - від появи перших симптомів ревматизму (наприклад, набряку одного суглоба) до звернення до спеціаліста та початку лікування.

Після появи симптомів ревматоїдного артриту пацієнта слід діагностувати та лікувати протягом 12 тижнів.

Середній час діагностики ревматичного захворювання, наприклад,  для РА становить 33 місяці (3 роки), а для псоріатичного артриту 7-8 років, з рекомендованим часом 6 місяців.

Ревматичні захворювання у багатьох випадках скорочують життя приблизно на 10 років.

Причини ревматичних захворювань не визначені до кінця. Передбачається, що на їх розвиток можуть впливати генетичні, імунні фактори, ліки, інфекції та механічні пошкодження. Частіше хворіють на ревматизм жінки, афроамериканці та латиноамериканці.

До перших симптомів запального захворювання відносять:

• нетравматичний біль у суглобах,
• припухлість суглобів,
• ранкова скутість,
• субфебрильна температура,
• постійна втома,
• неконтрольована втрата ваги.

Ревматичні захворювання віку не питають!

Дорослі у віці 18-45 років - це вікова група, у якій найчастіше з'являються перші симптоми ревматичних захворювань, зокрема системних захворювань сполучної тканини (системний червоний вовчак, антифосфоліпідний синдром, системна склеродермія, змішане захворювання сполучної тканини та деякі васкуліти).

Для вікової групи 20-30 років характерні анкілозуючий спондиліт (АС), реактивний артрит (синдром Рейтера), псоріатичний артрит (ПСА) та артрит, пов’язаний з хронічними запальними захворюваннями кишки.

У віковій групі 46-65 років дуже поширені скарги на опорно-руховий апарат, які можуть мати одночасно багато причин, що ускладнює діагностику. Хворіють на ревматоїдний артрит більшість жінок. Відтак у чоловіків після 40 років найпоширенішою формою артриту є подагра.

У людей після 65 років остеоартрит є домінуючим ревматичним захворюванням.

Лікування ревматизму - важливий час!

Навіть незначні нездужання, зокрема припухлість і біль у маленькому суглобі, не пов’язані з попередньою травмою, можуть свідчити про розвиток запального захворювання.

Молоді люди, які страждають запальними ревматичними захворюваннями, перші подібні симптоми пов'язують зі звичайною фізичною активністю, незначною травмою або перевантаженням хребта. Однак вони потребують швидкої діагностики та лікування на початковій стадії захворювання допоки не відбулися незворотні зміни у суглобах і органах. Запізніла діагностика запального захворювання може призвести до втрати працездатності та загалом роботи.

Рекомендації

При набряку суглоба, який виник раптово і не пов'язаний з травмою, пацієнт повинен звернутися до лікаря первинної ланки. Симптоми, які підвищують ймовірність артриту, - це ураження, принаймні, двох суглобів і ранкова скутість, яка триває більше ніж 30 хвилин.

Пацієнту з артритом (достатньо одного суглоба з набряком, що супроводжується болем або скутістю) слід проконсультуватися з ревматологом протягом 6 тижнів після появи симптомів.

Пацієнту, який не відповідає діагностичним критеріям для будь-якого ревматичного захворювання та все ж у нього є симптоми раннього артриту, необхідно дослідити, чи є фактори ризику стійкого та/або ерозивного артриту, зокрема: кількість набряклих суглобів, C-реактивний білок та рівень ШОЕ, наявність Anti-CCP (антитіла до циклічного цитрулінового пептиду)(антитіла до циклічного цитрулінового пептиду), ревматоїдний фактор (РФ) або результати візуалізаційних тестів.

Подальші терапевтичні процедури залежать від перелічених вище показників.

Лабораторні дослідження дають змогу діагностувати та перевірити дуже ранні симптоми ревматологічних захворювань і продемонструвати їхню запальну природу. Їх також використовують для моніторингу запальної активності захворювання або оцінки прогнозу.

Оцінка загрози ураження суглобів (пакет)

  За матеріалами ALABlaboratoria