Що таке інфекція (зараження)?

Термін «інфекція» означає проникнення в організм чужорідного мікроорганізму, який може стати причиною захворювання чи безсимптомної колонізації. Варто знати, що інфекцію викликають бактерії, віруси і грибки. Однак, коли йдеться про паразитів, використовуємо термін «зараження».

Перша лінія оборони – зовнішній захист

• Інфекція для нас – негативне явище, тому організм намагається захиститися від неї. Першою перешкодою є механічні, хімічні, біологічні бар'єри та функціональні рефлекси.
• Шкіра і слизові оболонки виконують роль механічного гальма.
• Прикладом хімічних бар'єрів є антибактеріальні пептиди (наприклад, β-дефензини), лізоцим, фосфоліпаза А, шлункова кислота, протеази, жирні кислоти. Від чужорідних мікроорганізмів ми також захищені власною фізіологічною флорою травного тракту, сечостатевої системи та шкіри.
• Функціональні рефлекси (кашель, чхання, сльозотеча та перистальтика кишки) допомагають позбутися чужорідного організму до того, як він зможе колонізувати наше тіло або викликати симптоми захворювання.

Друга лінія захисту – вроджений імунітет

Коли патогенам вдається подолати першу лінію захисту, спрацьовує наш вроджений імунітет. Імунна система стимулюється фрагментами мікроорганізмів – антигенів. Надзвичайно складна імунна система має здатність розрізняти власні клітини та чужорідні. Починають діяти фагоцитарні клітини (моноцити, макрофаги, гранулоцити) і «кооперовані» білки (система комплементу, інтерферони, дефензини, лактоферин, катепсин).

Система комплементу дуже важлива при бактеріальних інфекціях. Білки швидко досягають ураженої ділянки і викликають запальну реакцію. Вони відповідають за залучення так званих харчових клітини (нейтрофіли, макрофаги), стимулюють вивільнення гістаміну, покривають та знищують патогени тощо.

Інтерферон, який надзвичайно важливий при інфекції, викликаній вірусами, ініціює захист клітин, прилеглих до інфікованих вірусом клітин, покращує презентацію антигена, блокує локальну реплікацію вірусу, ініціює системну противірусну відповідь.

Фагоцитарні клітини здатні знаходити та поглинати сторонні частинки, серед яких найважливішими є:

Третя лінія захисту – конкретна відповідь

Презентація антигена

До розвитку специфічної імунної відповіді необхідно презентувати антигени Т-лімфоцитам за участю білкового комплексу гістосумісності (МНС - major histocompatibility complex).

• МНС класу I презентують антигени цитотоксичним Т-лімфоцитам, беруть участь у захисті від внутрішньоклітинних збудників (наприклад, вірусів); антигенпрезентуюча клітина гине.
• МНС класу II презентують антигени хелперним Т-лімфоцитам, активують лімфоцити, які згодом впливають на регуляцію імунної відповіді; антиген презентуюча клітина не гине.
• Перехресна презентація  – стимуляція T-лімфоцитів і Tc-лімфоцитів, специфічні клітини презентують антигени одночасно на МНС обох.

Типи специфічної імунної відповіді

Гуморальна регуляція пов'язана з антитілами, які виробляються В -лімфоцитами. Антитіла захищають від повторного проникнення збудника, поширення його в крові та сприяють виведенню.

Типи антитіл:

• IgA – домінують на слизових оболонках, де нейтралізують антигени.
• IgM – антитіла 1-ої фази імунної відповіді, поява яких здебільшого пов'язана з первинною імунною відповіддю.
• IgG – антитіла 2-ої фази, які можуть свідчити про перенесену інфекцію, є елементами імунної пам'яті.
• IgE важливі у діагностиці паразитарних захворювань і алергії.

Клітинна відповідь обумовлена Т-лімфоцитами, здатними знищувати мікроорганізми.

Види лімфоцитів:

• Т-лімфоцити: 1. Лімфоцити-хелпери (Th) підтримують гуморальний і клітинний імунітет шляхом активації B- і T- лімфоцитів. Вони розпізнають антигени, пов'язані з білками MHC II класу. 2. Цитотоксичні лімфоцити (Тс) атакують клітини організму, заражені мікроорганізмами (вірусами, іноді бактеріями). Вони розпізнають антигени, асоційовані з білками MHC I класу.
• В-лімфоцити виробляють антитіла, а також здатні представляти антиген Т-клітинам.

Імунна пам'ять

Після перенесеного інфекційного захворювання в нашому організмі залишається невелика кількість антитіл, а також В і Т лімфоцити пам’яті, які живуть набагато довше ніж антитіла.

Завдяки імунологічній пам'яті реакція організму при повторному зараженні збудника відбувається набагато швидше ніж при першому контакті, що може запобігти виникненню захворювання або значно зменшити його клінічну симптоматику.

Інфекція – лабораторна діагностика

Клінічні симптоми захворювання, зокрема порівняно з епідеміологічними критеріями, можуть свідчити про інфекцію, але повне підтвердження інфекції можна отримати, порівнявши симптоми з результатами лабораторних досліджень.

Про наявність інфекції можуть свідчити патологічні показники крові, підвищення рівня СРБ або прокальцитоніну.

Правильно підібрані аналізи дають змогу не лише визначити, як протікає в організмі інфекційний процес, але й виявити збудника, який є причиною захворювання. У цьому випадку використовують метод посіву матеріалу, зібраного з вогнища інфекції, серологічні методи виявлення антигенів і антитіл та генетичні методи, спрямовані на ідентифікацію генетичного матеріалу мікроорганізму.

Моніторинг застуди (пакет)

  За матеріалами ALABlaboratoria