Рак товстої кишки або колоректальний рак — симптоми

У багатьох людей хвороба протікає безсимптомно або викликає неспецифічні симптоми, як от:  метеоризм, закрепи та інші зміни у функціонуванні кишки. Ці симптоми іноді пов’язують зі синдромом подразненої кишки - станом, який турбує пацієнта, але не має наслідків. Протягом кількох тижнів хворому дають ліки, які полегшують деякі симптоми, та не лікують хворобу, а, фактично, лише ускладнюють постановку діагнозу.

Якщо симптоми тривають довше, діарея або закреп повторюються, з'являється відчуття неповного випорожнення кишківника, біль у животі, легка втомлюваність і слабкість, кров у калі, що є сигналом до того, щоб негайно звернутися до лікаря. Ще один момент, який необхідно уточнити, — це наявність залізодефіцитної анемії, зокрема, коли не вдається визначити причину. Так, залізодефіцитна анемія у чоловіків цілком виключає діагноз «колоректальний рак». Що раніше буде виявлено захворювання, то кращий прогноз та можливість повного одужання.

Які фактори сприяють виникненню та розвитку захворювання?

Вік — на колоректальний рак зазвичай хворіють люди віком від 50 років. Однак викликає тривогу те, що, як свідчить статистика США, хвороба почастішала у молодих людей. Ризик розвитку цього захворювання у людей, народжених після 1990 року удвічі вищий, ніж у їхніх батьків (народжених у 1950-х роках) у молодості. З цієї причини Американське товариство раку знизило вік пацієнтів, рекомендованих для скринінгу, до 45 років. Однак варто пам'ятати: якщо у молодих з’явилася проблема, то не слід відкидати, що це може бути рак товстої кишки.

Спосіб життя — недостатня фізична активність, куріння, зловживання алкоголем.

Невідповідна дієта — споживання червоного м'яса та оброблених продуктів, ожиріння.

Генетичні фактори — якщо батьки або брати і сестри хворіли на колоректальний рак, тоді профілактичне обстеження слід робити людям до 50 років.

Які дослідження допомагають виявити колоректальний рак?

Колоноскопія — дослідження, рекомендоване людям віком від 50 років, дає змогу виявити рак на ранній стадії, а також видалити наявні аденоматозні поліпи, які можуть спричинити розвиток злоякісних новоутворень. Людям зі середнім ризиком розвитку захворювання та при підвищеному рівні кальпротектину в калі (понад 150 мг/кг) або за наявності прихованої крові колоноскопію слід проводити щодесять років.

Лабораторні дослідження: прихована кров у калі, кальпротектин

Кальпротектин — що це? Як підготуватися до контрольного дослідження?

Кальпротектин є маркером запалення кишківника. Так, у здорової людини його не виявляють або його концентрація низька. Тест може бути тестом першої лінії у пацієнтів зі скаргами на дисфункції шлунково-кишкового тракту. Результат свідчитиме про те, чи потрібна буде людині колоноскопія.

Якщо симптоми викликані синдромом подразненої кишки, концентрація кальпротектину не перевищує 50 мг/кг, то показів до колоноскопії немає. Концентрація кальпротектину, вища ніж 150 мг/кг, є незаперечним показом для проведення колоноскопії.

Однак проміжний показник 50—150 мг/кг виключає інші причини запалення (харчове отруєння, прийом нестероїдних протизапальних засобів, харчова непереносимість).

Після діагностики та усунення фактора запалення обстеження слід повторити. Якщо концентрація кальпротектину у калі нижча, ніж 50 мг/кг, скарги, ймовірно, викликані наявністю синдрому подразненої кишки. Якщо, однак, концентрація залишається вищою, ніж 50 мг/кг, слід провести колоноскопію. Підвищення рівня кальпротектину в калі може бути викликане запальним захворюванням кишківника (хвороба Крона або виразковий коліт) або запаленням, пов’язаним з пухлинами кишківника.

Кальпротектин для пацієнта не є складним тестом. Він не потребує спеціальної підготовки або спеціальної дієти. Матеріалом для дослідження є фекалії розміром як волоський горіх, які слід  помістити у ємність для здачі калу. Після забору матеріал необхідно якомога швидше доставити у лабораторію. А загалом, до доставки у лабораторію, матеріал можна зберігати при температурі 2—8°С, наприклад, у холодильнику.

Виявлення прихованої крові у калі. Як підготуватися до тесту? Як часто робити?

Цей тест дає змогу за допомогою лабораторних методів виявити кров у калі, яку не видно неозброєним оком. Спеціальні лабораторні реактиви дають змогу побачити навіть невелику кількість крові. Це дуже важливо, оскільки рак товстої кишки може спричинити кровотечу на ранніх стадіях, ще до появи будь-яких захворювань. Тому, його рекомендують як скринінговий тест на кровотечі з нижнього відділу шлунково-кишкового тракту. Позитивний результат тесту потребує колоноскопії.

Тест потрібно проводити раз на рік. Матеріал для дослідження забирають з кількох різних місць калу, оскільки кров у ньому розподіляється нерівномірно. За умови, якщо, незважаючи на кровотечу, ми не зможемо знайти це місце під час забору матеріалу для дослідження, негативний тест слід повторити.

Дослідження не проводять під час менструації або гемороїдальних кровотеч.

Профілактика раку товстої кишки, або Як вберегтися від хвороби?

Скринінгові тести

Лабораторні дослідження калу бажано проводити людям віком від 50 років (у США — від 45 років) один раз на рік.

У лабораторії UNILAB спеціально розроблено пакет Оцінка стану кишківника який складається з трьох тестів:

• Аналіз калу на копрологічне дослідження (копрограма);
• Кальпротектин;
• Прихована кров у калі.

Завдяки цьому з одного забору калу можна краще оцінити роботу кишківника.

Якщо у родині був випадок колоректального раку хоча б у одного з родичів першої лінії (батька, брата, сестри) віком до 60 років, профілактичні огляди необхідно розпочинати раніше, після 40 років.

Спосіб життя

Харчування відіграє важливу роль у профілактиці раку товстої кишки. Споживайте багато клітковини (овочі, фрукти) і не їжте багато обробленого м’яса. Департамент охорони здоров’я та соціальних служб Великобританії (DHSC) рекомендує з’їдати не більше, ніж 70 г такої їжі. Слід уникати копченого (наприклад, шинки, бекону), сосисок, сардельок, а також котлет зі свинини або яловичини. За даними ВООЗ, червоне та оброблене м’ясо є таким же фактором ризику розвитку раку, як куріння або вплив азбесту.

Ожиріння також сприяє розвитку колоректального раку. Людям з абдомінальним ожирінням, зокрема після 40—50 років, слід задуматися про можливість діагнозу колоректального раку у випадку шлунково-кишкових симптомів.

Важливий фактор, який знижує ризик розвитку колоректального раку, — регулярна фізична активність. Малорухливий спосіб життя сприяє виникненню цього захворювання. Причинно-наслідковий зв’язок ще не до кінця вивчено, але відомо, що проблема не лише у втраті ваги.

Останніми роками з’явилися дослідження, які свідчать про зв’язок змін кишкового мікробіому та дисбактеріозу зі зростанням захворюваності на цю хворобу серед усього населення. Відтак ця проблема потребує подальших досліджень, однак варто розглядати цей аспект свого здоров’я у контексті захворювання товстої кишки.

Оцінка стану кишківника (пакет)

 

  За матеріалами ALABlaboratoria