Що таке пролактин? Функції пролактину в організмі

Пролактин — поліпептидний гормон, який синтезують і виділяють здебільшого лактотропні клітини передньої частки гіпофіза, менше – нейрони, судинні ендотеліальні клітини, передміхурова залоза, шкіра, а також клітини імунної системи, зокрема T-лімфоцити. Пролактин, синтезований поза гіпофізом, може виконувати такі функції: гормону в класичному ендокринному шляху, фактора росту, нейромедіатора або імуномодулятора. Для пролактину характерний пульсуючий характер виділення з найвищою концентрацією вночі, меншою вранці та найменшою вдень. Секреція пролактину пригнічується дофаміном.

Виявлено понад 300 біологічних функцій пролактину, які класифікуть за п’ятьма функціональними категоріями:

• репродуктивна;
• ендокринна та метаболічна;
• регуляція водно-електролітного балансу;
• регуляція росту і розвитку мозку;
• імуномодулююча (регулює реакцію імунної системи на інфекції).

Підвищення рівня пролактину (гіперпролактинемія)

Підвищений вміст пролактину в сироватці крові, тобто стан, коли його концентрація вища, ніж верхнє значення референтного діапазону, називають гіперпролактинемією.

Діагноз «надто високий рівень» пролактину (гіперпролактинемія) базується на подвійному вимірюванні підвищеного рівня пролактину при звичайному діагностичному тестуванні. Враховуючи добовий ритм, кров потрібно здавати вранці натщесерце, перебуваючи у стані спокою. Гіперпролактинемія – одне з найпоширеніших ендокринних захворювань, яке частіше трапляється у жінок, ніж у чоловіків.

Причини гіперпролактинемії

Розрізняють три основні причини гіперпролактинемії: фізіологічну, патологічну (у разі різних захворювань) і фармакологічну (прийом ліків).

Фізіологічні причини гіперпролактинемії:

• вагітність;
• грудне вигодовування;
• фізичні навантаження;
• споживання надмірної кількості їжі (переїдання);
• стрес.

Патологічні причини гіперпролактинемії:

• аденома гіпофіза – пролактинома;
• гіпотиреоз;
• синдром полікістозних яєчників (СПКЯ);
• ниркова і печінкова недостатність;
• синдром «порожнього» сідла;
• зміни у центральній нервовій системі (менінгіоми, гліоми, метастази в гіпоталамус);
• саркоїдоз;
• синдром Кушинга;
• акромегалія;
• оперізувальний лишай;
• травми і запальні процеси грудної клітки;
• аутоімунні захворювання.

Фармакологічні фактори гіперпролактинемії:

• нейролептики;
• антидепресанти (трициклічні та інгібітори зворотного захоплення серотоніну);
• препарати, що покращують перистальтику кишківника;
• антигістамінні засоби;
• гормональні препарати (оральні контрацептиви, естрогени, андрогени, гестагени);
• деякі наркотики (наприклад, марихуана);
• опіати;
• деякі антигіпертензивні засоби (резерпін, верапаміл, лабеталол).

Симптоми гіперпролактинемії

Гіперпролактинемія – симптоми у жінок

У жінок найчастіше можуть виникати порушення менструального та овуляторного циклу, що призводить до безпліддя та вторинної аменореї. Тяжкість симптомів залежить від рівня пролактину в сироватці крові – спостерігається збільшення концентрації андрогенів надниркового походження, відповідальних за надмірне оволосіння, а також ураження вуграми.

Серед інших розладів – найпоширеніші: галакторея, фіброзно-кістозна мастопатія, масталгія (біль у грудях), збільшення ваги, схильність до набряків, гіперактивність, депресія й тривога. Окрім того, жінки зі синдромом полікістозних яєчників і нормальною масою тіла, пов’язаною з дещо підвищеним рівнем пролактину, мають більший ризик інсулінорезистентності, ніж жінки з нормальним рівнем пролактину.

Гіперпролактинемія – симптоми у чоловіків

У жінок сексуальна дисфункція трапляється рідко на противагу чоловікам, які можуть страждати на зниження лібідо, проблеми з ерекцією, імпотенцію, значне зменшення кількості сперматозоїдів у спермі, зниження їх рухливості, зменшення об’єму еякуляту, гіпотрофію яєчок, схильність до ожиріння та депресії. Окрім того, досить рідкісними симптомами гіперпролактинемії у чоловіків є гінекомастія і галакторея. I у чоловіків, i у жінок гіперпролактинемія може бути причиною головного болю та розладів зору (при макроаденомi, що перевищує розміри турецького сідла).

Високий рівень пролактину і аутоімунні захворювання

Пролактин також відіграє важливу роль у вроджених і набутих імунних реакціях: підвищує імунну активність лімфоцитів, що може призвести до посилення тяжкості аутоімунних захворювань, наприклад, системної склеродермії. Пролактин також збільшує вироблення імуноглобулінів, що може стати причиною розвитку аутоімунітету.

У людей з надто високим рівнем пролактину також спостерігаються численні аутоантитіла, зокрема: антитиреоїдні (aTPO, aTG, TRAb), антинуклеарні ANA та антитіла до кардіоліпіну.

Пролактин також бере участь у зниженні апоптозу транзиторних В-лімфоцитів, що може бути дуже важливим для подолання імунної толерантності В-клітин, яка призводить до аутоімунних реакцій.  Відомо, що пролактин через специфічні рецептори має імуномодулюючий ефект при аутоімунних захворюваннях: ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, системна склеродермія та синдром Шегрена.

Низький рівень пролактину (гіпопролактинемія)

Зниження рівня пролактину трапляється вкрай рідко. Причиною цього явища можуть бути: гіпофізарний інсульт, ураження гіпофіза, наприклад, злоякісними утвореннями (пухлиною гіпоталамуса).

Надто низький рівень пролактину може вплинути на опірність організму та схильність до певних інфекцій.

Порушення рівня пролактину – що робити?

Завжди обговорюйте зі своїм лікарем результати тесту на пролактин, зокрема відхилення від норми.

При встановленні причин гіперпролактинемії слід виключити вагітність (у жінок), провести дослідження для оцінки функції щитоподібної залози, нирок і печінки, внести в історію хвороби дані про прийом лікарських препаратів.

Значно підвищити рівень пролактину може прийом ліків, зокрема використовуваних у психіатрії, а також метоклопрамід та анаболічні стероїди. Пероральні контрацептиви, що містять етинілестрадіол у дозі 35 мкг, можуть підвищувати рівень пролактину в 20–30% випадків.

Пролактин

Гіперпролактинемія (пакет)

  За матеріалами ALABlaboratoria