Неопластичні захворювання вже багато років є найбільшим викликом для сучасної медицини. Успішне лікування залежить від багатьох факторів, та одним iз найважливіших є стадія, на якій діагностовано рак. Що раніше буде виявлено захворювання, то більше шансів на повне одужання. Профілактичні огляди дають змогу своєчасно діагностувати новоутворення та призначити оптимальне лікування.

Симптоми раку простати

Рання стадія раку не викликає жодних симптомів або ж наявнi симптоми часто плутають з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. При цьому слід звертати увагу на сечовипускання: часте та невеликими порціями (полакіурія), часте уночі (ніктурія) та утруднене, а також кров у сечі, відчуття неповного випорожнення, біль внизу живота. У разі цих симптомів треба негайно записатися на прийом до лікаря.

Факторами ризику розвитку раку простати є:

• Вік;
• Сімейний анамнез;
• Ожиріння та обтяжений генетичний анамнез.

Як діагностується рак?

Діагностика новоутворень передміхурової залози полягає у фізичному огляді та визначенні простатичного специфічного антигену (ПСА). Під час фізичного огляду лікар-уролог оцінює розмір передміхурової залози, будь-які утворення, потовщення або асиметрію. Окрiм того, під час візиту пацієнта скеровують на визначення рівня загального ПСА в крові. Значення концентрації ПСА слід інтерпретувати з урахуванням віку пацієнта, оскільки воно зростає з природним старінням організму та збільшенням простати.

ПСА – це глікопротеїн, який утворюється в епітеліальних клітинах передміхурової залози і вивільняється у кров в результаті її пошкодження. Підвищення концентрації ПСА можна спостерігати при доброякісній гіперплазії передміхурової залози, раку, а також після біопсії залози.

У разі підвищеного результату загального ПСА тест слід доповнити визначенням частки незв’язаного з білками ПСА, яку називають вільним ПСА.

При раку простати співвідношення між вільним і загальним ПСА нижче, ніж при доброякісній гіперплазії.

Результат, нижчий 0,25 (fPSA / tPSA), може бути підставою для скерування пацієнта на біопсію передміхурової залози. Матеріал, забраний під час біопсії, аналізують на наявність неопластичних клітин під час патогістологічного дослідження. Від його результату залежить подальше терапевтичне лікування.

Чому важливе профілактичне дослідження ПСА після 40 років?

• Європейське товариство урологів рекомендує вперше перевірити рівень ПСА у віці 40–45 років.
• У чоловіків з концентрацією ПСА <1 нг/мл повторне дослідження можна проводити через 8 років.
• Для тих чоловіків, у яких рівень ПСА: вищий ніж 1 нг/мл, – у віці 45–59 років, вищий ніж 2 нг/мл –після 60 років, а наступні дослідження слід проводити щодва–чотири роки.
• Кожен результат тесту на ПСА необхідно проконсультувати з лікарем-урологом.

Замовити "ПСА загальний"

  За матеріалами ALABlaboratoria