Гормональний баланс жінки залежить від правильного функціонування системи «гіпоталамус–гіпофіз–яєчники». Ця вiсь працює за принципом негативного зворотного зв’язку, тобто ГнРГ (гонадоліберин), що виробляється гіпоталамусом, сигналізує про виділення гіпофізом ЛГ (лютеїнізуючого гормону) і ФСГ (фолікулостимулюючого гормону). Гормони, якi виділяються у кров, залежно від фази менструального циклу стимулюють яєчники до вироблення статевих гормонів (естрогену і прогестерону). Підвищення концентрації статевих гормонів у жінок повідомляє верхнім рівням осі знизити спочатку вироблення ГнРГ, а згодом ЛГ і ФСГ, що, своєю чергою, мінімізує рівні естрадіолу і прогестерону. Порушення секреції на кожному рівні цієї осі (у гіпоталамусі, гіпофізі або яєчнику) можуть викликати гормональні порушення.
Хронічний стрес впливає на функціонування системи «гіпоталамус–гіпофіз–яєчники». Під час стресу надниркові залози починають виділяти кортизол (гормон стресу), який негативно впливає на вуглеводний обмін, а також пригнічує секрецію гормонів гіпоталамуса – ГнРГ. Це призводить до зниження секреції ЛГ і ФСГ, а відтак до проблем зi секрецією гормонів яєчників і пролактину.
Гормональні порушення у жінок можуть бути первинними і вторинними. Первинні – генетично обумовлені – виникають до пубертатного періоду. Зміни у статевих хромосомах призводять до того, що у дівчаток не розвиваються вторинні й третинні статеві ознаки, i як результат – відсутнiсть статевого дозрівання.
Вторинні гормональні порушення у жінок, що виникають на більш пізньому етапі життя, можуть бути спричинені пухлинами гіпофіза або недостатністю яєчників, які виробляють надмірну кількість, наприклад, пролактину. Нарешті, ми можемо мати справу з передчасною менопаузою, тобто станом, коли яєчники припиняють вироблення статевих гормонiв.
Менструальний цикл – основні параметри гормонального балансу жінки
Менструальний цикл жінки складається з двох фаз, у кожній з яких домінує окремий гормон.
Естрадіол
Естрадіол – жіночий статевий гормон, який виробляється в яєчниках. Правильний рівень естрадіолу визначає настання овуляції та запліднення. Рівень естрадіолу найнижчий на початку першої фази циклу, після чого він поступово підвищується і досягає найвищої концентрації приблизно за 24 години до овуляції. У першій фазі циклу домінує естрадіол.
Рівень цього гормону вищий у репродуктивний період та з настанням менопаузи знижується. Оскільки естрадіол для жінок є захисним гормоном, то він відіграє важливу роль у підтримці нормального рівня холестерину і метаболізму кісткової тканини – зниження концентрації загрожує підвищенням ризику серцево-судинних захворювань і остеопорозу у жінок вiком вiд 50 років.
Прогестерон
Прогестерон – це основний жіночий гормон, який досліджують, щоб визначити наявнiсть у жінки овуляторних циклiв, тому тест на прогестерон слід робити на 21–25-й день циклу.
Прогестерон важливий для другої фази циклу, яка домінує після овуляції.
Основною функцією прогестерону є вплив на зміни слизової оболонки матки з метою її підготовки до можливої імплантації заплідненого ембріона. Якщо запліднення не відбулося, рівень цього гормону різко падає, слизова оболонка матки відшаровується, починаються менструації.
Гормони ЛГ і ФСГ
ЛГ і ФСГ – це гормони, що регулюють секрецію гормонів яєчниками та виділяються гіпофізом. Функцiя ФСГ полягає у стимуляції секреції естрадіолу в першій фазі циклу та прогестерону в другій. Окрім того, він відповідає за ріст і дозрівання яйцеклітин.
Правильний рівень гормону ЛГ відповідає за розрив зрілого фолікула Граафа і овуляцію, тобто вихід яйцеклітини. Пік секреції цих гормонів відбувається в середині менструального циклу.
Інші статеві гормони та їхнiй вплив на організм жінки
Андрогенні гормони: тестостерон, андростендіон, ДГЕА-С
Надмірна секреція цих гормонiв супроводжується такими симптомами: велика кількість вугрів, себорея та гірсутизм. Дослідження на андрогенні гормони слід проводити у 1-й фазі циклу, між 3-м і 5-м днями (рахують вiд першого дня менструації).
Пролактин
Пролактин – це гормон, який виділяється гіпофізом. Фізіологічно підвищений рівень пролактину спостерігається під час вагітності та лактації. Цікаво, що назва «пролактин» походить від однієї з функцій цього гормону, тобто стимулювання лактації у ссавців. На жаль, підвищений рівень пролактину поза цими періодами життя жінки призводить до проблем з вагітністю та нерегулярних менструацій. Тому це має бути одним з основних гормональних досліджень при діагностиці причин безпліддя та порушеннях менструального циклу (МЦ). Аналiзи на рівень пролактину можна здавати у будь-який день МЦ (хоча найчастіше рекомендують у другому періоді) та найкраще вранці.
ГЗСГ – глобулін, зв’язуючий статеві гормони
ГЗСГ – це білок, який зв’язує й транспортує андрогеннi гормони та виробляється у печінці. Дослідження ГЗСТ вiдносять до категорії гормональних, які проводять при діагностиці синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), визначеннi причин безпліддя та порушеннях менструального циклу. У жінок зі синдромом полікістозних яєчників рівень цього білка низький, оскільки його більший пул пов’язаний з андрогенами, що циркулюють у крові. Рівень білка ГЗСГ слід перевіряти у фолікулярній фазі, на 3–5-й день циклу.
АМГ – антимюллерів гормон
АМГ виробляється гранульозними клітинами яєчників, які оточують яйцеклітини. Кількість яйцеклітин у кожної жінки обмежена, а так званий середній оваріальний резерв, тобто пул клітин, які можуть брати участь у заплідненні, становить приблизно 400 тисяч, та з віком вiн зменшується. Тому тест на АМГ є хорошим показником цього резерву, який дає змогу визначити час, коли протестована жінка має народити дитину. Рівень АМГ прямо пропорційний кількості фолікулів – що він вищий, то вищий рівень оваріального резерву.
АМГ як допоміжний критерій є також цінним тестом у діагностиці синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Рівень АМГ у пацієнтів з цим синдромом високий, оскільки їхні яєчники містять багато зернистих клітин, що продукують АМГ. Поєднання цього критерію з такими симптомами, як проблеми з менструальним циклом, ожиріння та резистентність до інсуліну, є для лікаря важливою ознакою СПКЯ. Виміряти концентрацію АМГ можна у будь-який день циклу.
Коли проводити гормональні дослідження жінкам? Чи варто робити такі профілактичні огляди?
При запитаннi про те, коли проводити гормональні дослідження, слід уточняти: у яких ситуаціях проводити та у який день циклу. На друге запитання відповідаємо нижче.
Почнемо з того, чи варто здавати аналізи на гормони з профілактичною метою? Кожній дорослій здоровій жінці слiд внести у свою профілактику гормональні дослідження, які можуть запобігти розвитку серйозних порушень в ендокринній системі. Жінкам, які бажають завагітніти, слід обов’язково проходити гормональні дослідження, адже раннє виявлення можливих проблем дасть змогу швидше їх вирiшити та розпочати лiкування.
Варто обов'язково здати гормональні аналізи, коли у пацієнта є симптоми ендокринних порушень. Проведення тестів перед візитом до гінеколога чи ендокринолога пришвидшить діагностику та лікування.
Симптоми, які повинні спонукати жінку пройти гормональні дослідження:
- порушення менструального циклу: нерегулярні менструації, тривала менструальна кровотеча або сильна кровотеча, сильний біль, кровотечі або кров’янисті виділення;
- посилення симптомів ПМС (передменструального синдрому);
- часті зміни настрою, зниження лібідо, погіршення самопочуття.
- Інші симптоми, за наявності яких слід проводити гормональні дослідження: проблеми з вагітністю у жінок, які намагаються завагітніти, зокрема віком від 35 років.
Третя група пацієнтів, яким може бути корисна гормональна діагностика, – це жінки зі симптомами синдрому полікістозних яєчників і симптомами підвищення рівня чоловічих статевих гормонів. Це надмірне акне, себорея, гірсутизм, порушення менструального циклу, безпліддя.
На який день циклу краще здавати аналізи на гормони? Чому деякі з них – у певні дні?
Оптимальним днем для дослідження статевих гормонів у жінки є фаза перед овуляцією, між 3-м і 5-м днем циклу (рахують від першого дня менструації). Це пояснюється тим, що концентрація деяких гормонів залежить від фази менструального циклу, про що детальніше йдеться на початку цієї статті. Щоб поставити правильний діагноз і розпочати лікування, необхідно пройти гормональні дослідження у цьому вузькому часовому вікні.
Винятком з правила є тест на прогестерон, коли перевіряють, чи менструальний цикл пацієнтки є овуляторним. Такий тест потрібно робити у другій фазі циклу – на 21–25-й день.
АМГ – дослідження, коли день циклу не має значення
До якого спеціаліста звернутися для лікування гормональних порушень у жінок?
Лікує гормональні порушення у жінок ендокринолог або гінеколог. Якщо основною проблемою пацієнтки є безпліддя, а метою лікування – завагітніти, варто звертатися до гінеколога, який, наприклад, у випадку ановуляторних циклів проведе гормональну стимуляцію, щоб стимулювати яєчники до вироблення фолікулів та індукувати овуляцію.
Відтак пацієнтки зі синдромом полікістозних яєчників, шкірними проблемами та гірсутизмом частіше звертаються до ендокринолога, оскільки це захворювання пов’язане з іншими гормональними порушеннями у жінок, наприклад, резистентністю до інсуліну.
Гормональний стан жінки (пакет)
Комплексне дослідження гормонального стану жінки (пакет)
Контроль I фази менструального циклу (пакет)
Контроль II фази менструального циклу (пакет)
*За матеріалами ALAB laboratoria.
Пишіть нам у чат на сайті
