Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз)-найпоширеніша хвороба в Північній півкулі, що передається кліщами. Назва захворювання походить від назви містечка Старий Лайм (США), де в середині 1970-х років було описано низку випадків виникнення артритів після укусів кліщів. Збудник хвороби Лайма-спірохети групи Borrelia burgdorferi-були вперше ідентифіковані в 1982 році американським мікробіологом Віллі Бургдорфером.Хвороба передається трансмісивно, через присмоктування іксодових кліщів, які є переносниками збудників у природних ареалах.Ознаки і симптоми Лайм-бореліозу, як і інших захворювань, викликаних спірохетами, проявляються поетапно та пов'язані з ураженням різних тканин і органів, включаючи шкіру, суглоби, серце і нервову систему.Рання інфекція (стадія 1) характеризується первинною мігруючою еритемою – кільцевидним висипом на шкірі (діаметром 10-20 см), який починається через кілька днів або тижнів після укусу кліща.
Стадія 2 розпочинається через кілька тижнів чи місяців після локалізованого етапу. Вона обумовлена гематогенним поширенням спірохет, що може призводити до множинних уражень шкіри (вторинна мігруюча еритема), а також менінгіту, невриту, артриту та міокардиту.
Хронічна інфекція (стадія 3) може виникати від декількох місяців до декількох років після первинного ураження і викликати хронічний атрофічний акродерматит (ХААД), різні ступені енцефалопатії та енцефаломієліт, а також стійкий артрит.
Таким чином, для бореліозу характерна дуже різноманітна клінічна картина, що може ускладнювати його своєчасну діагностику. Рання діагностика хвороби базується на клініко- епідеміологічних даних. Діагноз підтверджують лабораторними, в основному, серологічними методами – виявленням у крові специфічних антитіл до Borrelia burgdorferi.
Специфічні антитіла класу IgM з'являються протягом перших декількох тижнів після інфікування, у високих титрах вони виявляються, як правило, у пацієнтів з клінічними проявами ранньої інфекції. |
