1-й (HSV-1 ) та 2-й (HSV-2) тип герпесу вважаються найпоширенішими. Вони легко передаються і спричиняють появу на слизових оболонках невеликих пухирців (везикул), які можуть лопаютися і утворювати відкриті ранки.
При зараженні HSV-1 пухирці з'являються довкола рота і у ротовій порожнині, а при HSV-2 - в районі геніталій. При наявності везикул вірус простого герпесу (ВПГ) може передаватися через шкірний контакт, проте зрідка може передаватись і при відсутності на шкірі видимих уражень. Переважно HSV-2 відносять до хвороб, які передаються статевим шляхом, однак зараження HSV-1 може відбутися, наприклад, через оральний секс.
У випадку первинного інфікування через два тижні на місці зараження утворюються пухирці, які з'являються на статевих органах, навколо ануса, на сідницях або на стегнах, після чого можуть лопатися. Зазвичай пухирці зникають через чотири тижні. Інколи спостерігаються симптоми, які нагадують грип.
При герпесі не завжди спостерігається поява пухирців. Інколи симптоми ВПГ є дуже слабкими та можуть залишитись непоміченимb чи помилково сприйнятbvb за інше (укуси комах, алергію тощо). В організмі вірус зазвичай перебуває у латентній формі та активізується при зниженні імунітету. В більшості випадків ВПГ не є небезпечним для здоров'я. Його згубною особливістю є те, що він може викликати такі важкі захворювання як неонатальний герпес і енцефаліт, що призводять до серйозних невиліковних неврологічних захворювань чи навіть до смерті.
На сьогоднішній день лікування від герпесу не є можливим - існують лише противірусні препарати, які пригнічують його поширення та зменшують тривалість гострої фази вірусного захворювання, пом'якшуючи симптоми хвороби.
Через 7-10 днів від появи IgM з’являються специфічні до ВПГ імуноглобуліни класу IgG, що зберігаються в організмі людини протягом життя. Серологічні тести на визначення Herpes symplex virus (HSV) 1,2 типів, антитіла IgG дозволяють розрізнити первинну інфекцію та реактивацію.
При первинній інфекції IgG у гострій фазі хвороби все ще негативний, а при реактивації IgG є позитивним. Рецидив герпесу, як правило, розвивається на фоні достатньо високих рівнів антитіл класу IgG або на фоні їх наростання, що свідчить про постійну стимуляцію імунної системи хворого.
Наявність протигерпетичних IgG у низьких титрах не доводить відсутності активної герпетичної інфекції.
|