Імуноглобулін М відносяться до γ-глобулінової фракції і складає в ній приблизно 5%.
Він першим виробляється у відповідь на гостру інфекцію, здійснюючи антибактеріальний імунітет.
До нього відносяться ізогемаглютиніни, антибактеріальні, гетерофільні антитіла, ревматоїдний фактор.
Імуноглобулін М складається в нормі з 5 субодиниць, час напівжиття - 5 діб.
Підвищення імуноглобуліну М в крові, відзначається при таких захворюваннях і станах: • Гострі бактеріальні, грибкові, паразитарні та вірусні інфекції. • Гострі вірусні гепатити. • Аутоімунні захворювання. • Цироз печінки. • Ревматоїдний артрит. • Системний червоний вовчак. • Ендотеліома, oстеосаркома. • Мієломна хвороба. • Макроглобулінемія Вальденстрема. • Кандидомікоз, муковісцидоз. • Хвороби дихальних шляхів. • Моноклональна гамапатія. • Гострий і хронічний лімфолейкоз.
Зниження імуноглобуліну М в крові відзначається при таких захворюваннях і станах: • Фізіологічна гіпогамаглобулінемія (у дітей віком 3-5 міс). • Вроджена гіпогамаглобулінемія або агамаглобулінемія. • Захворювання, що призводять до виснаження імунної системи: новоутворення імунної системи; стан після видалення селезінки. • Кишкові та ниркові синдроми втрати білка. • Лікування цитостатиками і імунодепресантами. • Іонізуюче випромінювання. • Хронічна вірусна інфекція. • Недостатність гуморального імунітету.
|