Опис
Антифосфоліпідний синдром - це комплекс клініко-лабораторних порушень, що проявляється схильністю до посиленого тромбоутворення, тромбоцитопенії та системними гематологічними порушеннями, зумовленими змінами аутоімунного характеру.
Основну категорію ризику розвитку антифосфоліпідного синдрому складають жінки в період вагітності.
Достовірних етіопатологічних факторів, що у 100% випадків провокують розвиток антифосфоліпідного синдрому, не існує, однак є чітка кореляція між появою ознак даної патології у осіб, які страждають захворюваннями ревматичної та аутоімунної природи.
Крім того, підвищений синтез антитіл до фосфоліпідів спостерігається при більшості захворювань вірусної і бактеріальної природи і наявних у пацієнта злоякісних онкологічних патологій різної локалізації.
У зв'язку з тим, що останні наукові дослідження в області імунології довели факт генетичної схильності до розвитку аутоімунних порушень, антифосфоліпідний синдром, в патогенезі якого важливу роль відіграють порушення імунного характеру, можна віднести до категорії захворювань генетичної природи.
Антифосфоліпідні антитіла являють собою популяцію (сукупність) специфічних антитіл, які взаємодіють з фосфоліпідами, що входять до складу ендотелію судин і тромбоцитів, тим самим провокуючи активацію тромбоцитарних клітин, втрату антитромбогенних властивостей судинного ендотелію та порушення фібринолітичних процесів.
Таким чином, основу патогенезу розвитку антифосфоліпідного синдрому становить персистуюча активація гемостатичної системи, обумовлена посиленням протромботичних процесів з одночасним ослабленням антитромботичних процесів в організмі, що неминуче призводить до рецидиву тромбоутворення.
Згідно патогенетичної теорії, ознаки антифосфоліпідного синдрому виникають у результаті безпосереднього посилення процесів гіперкоагуляції під впливом циркулюючих антифосфоліпідних антитіл («перший удар») з наступним впливом локальних тригерних механізмів, як факторів індукції тромбоутворення («другий удар»).
У ситуації, коли неможливо достовірно встановити зв'язок розвитку аутоімунних порушень з яким-небудь етіологічним чинником, встановлюється висновок «первинний антифосфоліпідний синдром».
Забір аналізів вдома:
Замовити
