Опис
Лямбліоз - це паразитарна інвазія, збудником якої у людини є Giardia lamblia (intestinalis), яка протікає у вигляді латентного паразитоносійства та у маніфестних формах (порушення функцій кишечника).
Захворювання лямбліозом зафіксовано на всіх 5 континентах та в більшості країн світу. Рівні інфікування варіюють від <1% до 50%. У багатьох країнах, що розвиваються, за відсутності базових санітарних умов інфікування Giardia дітей у віці 2 років є майже стовідсотковим.
У протилежність цьому, в розвинених країнах інфікованість лямблією становить лише 3–7%. Захворювання розповсюджене серед усіх вікових груп, однак основний контингент складають діти дошкільного віку.
Основний шлях передачі G. lamblia - фекально-оральний. Паразит має простий двостадійний життєвий цикл. Після проковтування хазяїном цист з останніх у дванадцятипалій кишці з’являються трофозоїти, які прикріплюються до слизової оболонки тонкого кишечника.
Трофозоїти існують тільки на поверхні слизової оболонки верхнього відділу тонкої кишки. Тому лямблії механічно блокують слизову оболонку та порушують пристінне травлення й рухову активність тонкої кишки.
Лямблії спричиняють погіршення всмоктування жирів, вуглеводів, вітамінів С та В12, обумовлюють вторинну бактеріальну інфекцію.
Симптомами лямбліозу можуть бути:
Діарея
Втомлюваність
Набряк
Апатія
Втрата маси тіла
Знижений апетит
Блідість
М’язові сіпання (фасцикуляції)
З боку шлунково-кишкового тракту лямбліоз проявляється головним чином у вигляді ентероколіту з катаральними проявами.
Численні факти свідчать про роль гуморальної імунної відповіді в елімінації G. lamblia. Як було показано на моделі з експериментальним інфікуванням людей, рівень антитіл класу IgM значно зростав на 14-21 день після інфікування і поступово знижувався після терапії.
При цьому рівні антитіл класу IgG залишались підвищеними після успішного лікування. Динаміка рівня IgA була подібною до IgM.
Діагностика лямбліозу здійснюється на основі клінічної історії, симптомів, наявності цист у фекальних пробах або трофозоїтів у матеріалі, отриманому з тонкого кишечника при дуоденальній аспірації або дуоденальній біопсії. Альтернативними методами є виявлення антигена G. lamblia у фекаліях та визначення рівня специфічних антитіл проти Giardia в сироватці пацієнта.
Серологічне тестування розглядається як корисне доповнення в діагностиці гіардіазу. Крім допомоги в постановці діагнозу, воно може бути корисним для оцінки стану імунної відповіді пацієнта, а також для епідеміологічних досліджень.
Вас може зацікавити:
Паразити-3 (пакет)
Паразити-6 (пакет)
Забір аналізів вдома:
Замовити
