Анемія: причини, симптоми, типи анемії

Що таке анемія?

Анемія – це клінічний стан, при якому рівень гемоглобіну (HGB) у крові падає нижче рівня, необхідного для забезпечення належної оксигенації тканин і органів. Анемія зазвичай супроводжується зниженням гематокриту (ГКТ) і зменшенням кількості червоних тілець (еритроцитів). Iноді кількість еритроцитів залишається у межах норми.

За визначенням ВООЗ, анемія (недокрів'я) – це зниження гемоглобіну нижче, ніж 120 г/л (12 г/дл) у жінок (ці показники не відносять до вагітних) і нижче, ніж 130 г/л (13 г/дл) у чоловіків.

На практиці найчастіше трапляються вторинна анемія – супутня із хронічним захворюванням; залізодефіцитна анемія – хронічна і гостра; анемія Аддісона-Бірмера і медикаментозна анемія.

Причини виникнення анемії

• Порушення виробництва еритроцитів через:

- дефіцит заліза, вітаміну В12, фолієвої кислоти;

- захворювання кісткового мозку (апластична анемія, мієлодисплазія, гематологічні новоутворення);

- порушення еритропоезу через, наприклад, дефіцит еритропоетину, андрогенів, тиреоїдних гормонів, фармако-, хіміо-, променеву терапію.

• Підвищені крововтрати.
• Патологія кровотворної системи, симптоми іншого захворювання, що порушує кровотворення або скорочує термін виживання еритроцитів.

Тому, перед початком лікування слід визначити тип анемії (недокрів’я), причини її виникнення, а також діагностувати причину основного захворювання.

Симптоми анемії

До найбільш поширених клінічних симптомів анемії, незалежно від причин її виникнення, належать так звані симптоми кисневого голодування, тобто гіпоксія життєво важливих систем і органів, викликана зниженням транспортування кисню через зниження концентрації гемоглобіну.

 До них відносять:

• загальні симптоми: прогресуюча слабкість, зниження здатності до фізичних навантажень, задишка, підвищена сприйнятливість до інфекцій;
• симптоми захворювань серцево-судинної системи: підвищене серцебиття, тахікардія, коронарний біль;
• симптоми захворювань нервової системи: сонливість, запаморочення, шум у вухах, темні плями перед очима.

Окрім того, можна також спостерігати блідість шкіри і слизових оболонок.

Виразність симптомів анемії залежить не тільки від її ступеня, а й від динаміки розвитку хвороби. Пацієнти, у яких тяжка анемія розвивається протягом кількох годин або днів, переносять її набагато гірше, ніж пацієнти, у яких анемія розвивається протягом кількох місяців (наприклад, через дефіцит вітаміну В12). До речі, остання група пацієнтів часто не підозрює про захворювання. Повільне загострення анемії активує механізми адаптації до дефіциту кисню, тому навіть тяжка анемія може не викликати помітних симптомів.

Форми анемії:

• легка – Hb 100–120 г/л у жінок, <130 г/л у чоловіків;
• середньої тяжкості – Hb 80–99 г/л;
• тяжка – Hb 65–79 г/л;
• загрозлива для життя – Hb <65 г/л;
• безпосередньо загрожує життю – Hb <30 г/л;
• концентрація гемоглобіну <30 г/л загрожує поліорганною недостатністю і потребує негайного втручання.

При розшифровуванні показника гемоглобіну (HGB) слід також враховувати вік пацієнта та супутні захворювання. Значно важче переносять анемію люди похилого віку, хворі з ішемічною хворобою серця і дихальною недостатністю.

Види анемії та діагностика

Найважливішою є морфологічна класифікація анемії з урахуванням параметрів аналізу периферичної крові, тобто:

• середній об'єм еритроцитів (MCV);
• середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC) – насичення їх гемоглобіном;
• середня маса гемоглобіну еритроцитів (MCH).

За морфологічною класифікацією анемію поділяють на:

• мікроцитарний MCV ↓ переважно гіпохромний;
• нормоцитарний MCV 80–97 фл нормохромний;
• макроцитарний MCV ↑ гіперхромний.

Оцінка маркерів еритроцитів (MCV, MCHC, MCH, RDW) надає інформацію, яка дає змогу встановити правильний діагноз анемії.

MCV (середній об'єм еритроцитів)

• MCV <80 fl може вказувати на: залізодефіцитну анемію, окремі випадки анемії при хронічних захворюваннях, таласемію. У таких випадках MCH і MCHC можуть мати тенденцію до зниження.
• MCV > 100 fl може вказувати на: вітамінно-дефіцитну (MCV найчастіше > 115 fl) або фолієво-дефіцитну анемію, анемію під час мієлодиспластичного синдрому, медикаментозну анемію, спричинену препаратами, що впливають на метаболізм фолієвої кислоти (наприклад, метотрексат, сульфаніламіди), захворювання печінки. У таких випадках MCH і MCHC не мають істотного значення і можуть бути підвищені при дефіциті вітамінів.

MCHC (середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах)

MCHC ↓ знижується, коли рівень HGB знижується швидше, ніж MCV еритроцитів.

• MCHC ↓ MCH ↓ → вказує на гіпохромію;
• MCHC ↓ MCH = N або MCHC = N MCH ↓ → гіпохромія також є у цих варіантах.

RDW (вимірювання варіації розміру еритроцитів)

RDW – так звана міра варіації розміру еритроцитів (мікроцитів, макроцитів, фрагментів еритроцитів), яка також допомагає диференціювати анемію.

Правильний RDW означає відносну однорідність клітин (тобто їхній подібний розмір).

RDW, вищий ніж 15%, свідчить про їхню неоднорідність (анізоцитоз) та повідомляє про великий розкид розмірів еритроцитів.

Дисфункцію RDW зазвичай оцінюють разом із MCV для того, щоб диференціювати причину анемії.

• Низький MCV ↓, пов’язаний з високим RDW ↑, є типовим для дефіциту заліза.
• Низький MCV ↓ з нормальним RDW = N більше відповідає анемії, виявленій при хронічних захворюваннях.

У повсякденній практиці високий індекс RDW найчастіше є першим симптомом дефіциту заліза, що передує виникненню відхилень в інших дослідженнях. Збільшення RDW ↑ часто виникає раніше ніж зниження MCV ↓ (RDW збільшується як перший параметр у морфології).

За матеріалами ALABlaboratoria.