Опис
Ureaplasma parvum - різновид уреаплазм, умовно-патогенних мікроорганізмів, що паразитують на мембрані сперматозоїдів та епітелії слизової оболонки сечостатевої системи. В основному передаються статевим шляхом, хоча імовірний контактно-побутовий та верткальний (від матері до дитини під час вагітності та пологів). Після інфікування уреаплазмою парвум розвиток інфекції відбувається не у всіх випадках. Розвитку інфекції сприяють різноманітні імунодефіцити, порушення факторів місцевого захисту (вагінальний дисбіоз у жінок чи хронічний простатит у чоловіків), супутні інфекції (хламідіоз, гонорея, бактерійний вагіноз). Симптоми ураплазмової інфекції можуть бути слабо виражені чи взагалі відсутні (спостерігається у жінок). Найчастіше уреаплазма спричиняє запалення уретри (негонококовий уретрит), рідше призводить до запалення сечового міхура (цистит). У чоловіків може призводити до запалення простати (простатит), ураження яєчок (орхіт) та їх придатків (епідидиміт), порушення складу спреми (зниження кількості та рухливості сперматозоїдів), а також до реактивних артритів та сечокам'яної хвороби. У жінок може розвинутись запалення піхви (вагініт), запалення шийки матки (цервіцит), а при послаблення імунітету - запалення матки (ендометрит) та її придатків (аднексит), що небезпечний позаматковою вагітністю чи безпліддям. У вагітних жінок уреаплазма уреалітікум може викликати цервікальну недостатність, викидні, хоріоамніоніт, народження дітей з пониженою масою тіла (до 2500 гр), а також запалення легень, бронхолегеневу дисплазію, бактеремію та менінгіт у новонароджених. ПЛР-діагностика дає можливість точно диференціювати уреаплазму парвум від іншого поширеного виду - уреаплазми уреалітікум. Це дозволяє значно ефективніше підібрати метод лікування.
